Larnaca, Cyprus

Подорожуй Кіпром разом із першим тревел-блогером
з Києва

300 років тому він пройшов цей острів пішки. Залишив малюнки, щоденники й сотні сторінок живих вражень.

Бронзовий бюст із зображенням чоловіка з бородою і довгим волоссям у піджаку.Статуя чоловіка з бородою у старовинному вбранні з написом «ШУКАЙ!» збоку.
Мандрівник · Вчений · Хроніст

Знайомтесь,Василь Григорович-Барський

XVIII століття. Молодий киянин вирушає в дорогу без GPS, без смартфона і майже без грошей – тільки з допитливим розумом і пером у руці. Він проведе в мандрах 24 роки, відвідає три континенти і стане одним із найдокладніших хронікерів свого часу.

Його звали Василь Григорович-Барський. Народився в Києві, вчився в Києво-Могилянській академії – одному з найкращих університетів тогочасної Європи. Саме академія дала йому латину, жагу до знань і той внутрішній компас, який вів його десятиліттями.

«Кіпр він відвідав п'ять разів. Більше, ніж будь-яку іншу країну.»

Тут він викладав латину грекам, малював монастирі, описував ринки, дивувався зміям і захоплювався місцевим вином. Його нотатки – це не просто паломницькі хроніки. Це жива картина острова, якого вже немає, але який завдяки Григоровичу-Барському можна побачити.

Сьогодні ми запрошуємо тебе пройти його маршрутом.

Читати далі
МАРШРУТ КІПРОМ

Його маршрут.Твоя подорож.

Барський відвідав Кіпр п'ять разів. Остання подорож тривала майже два роки – він пройшов острів пішки, від монастиря до монастиря, від села до села. Ми зібрали головні точки його маршруту.

Липень 1727

Ставровуні

Один із найдавніших монастирів Кіпру - за переказами, заснований самою царицею Оленою у 327 році, коли вона поверталася з Єрусалиму. Головна реліквія - срібний хрест із частинкою Животворящого Хреста Господнього.

«Місце тут дуже гарне й мальовниче, відлюдне і прохолодне, тому що тут, на висоті, завжди віє вітер, хоч унизу його немає.»

1727

Ларнака та Алікес

Одне з 20 найдавніших міст світу, яке ніколи не переставало бути заселеним. За часів Барського Ларнака та Алікес були окремими районами: Алікес - портова зона з храмом святого Лазаря, Ларнака - власне місто. Те, що ми сьогодні знаємо як єдину Ларнаку, тоді ще не злилося воєдино

«Ларнака -- це не місто і не село, а осідок поблизу морського берега, де живуть французький та англійський консули, які влаштовують справи своїх людей, які прибувають сюди кораблями, і чинять над ними суд.»

Квітень-травень 1727

Кіккський монастир

Найвідоміший і найбагатший монастир Кіпру, розташований у горах Троодос. Головна реліквія - ікона Богородиці, яку вважають першим прижиттєвим портретом Діви Марії, написаним апостолом Лукою. Ікона привезена з Константинополя у 980 році.

«Цей монастир не дуже потерпає від агарян і не платить великої данини; на церкві є хрести, а це рідко буває в турецьких володіннях... і кращої від неї на всьому острові Кіпрі неможливо знайти, бо вона чиста, як кришталь, і холодна, як лід, аж зуби ломить.»

12 листопада 1734

Монастир святого Міни

Затишний монастир у районі Ларнакя. Барський приїхав сюди в день свята святого Міни - прямо з роботи вчителем в Нікосії. Це була його перша 'поїздка вихідного дня' на Кіпрі. За часів Барського це був чоловічий монастир, збудований ще за французів як католицький. Сьогодні - жіночий, один із найатмосферніших на острові.

«12 листопада, день пам'яті святого мученика Міни, я вирушив на поклоніння до одного тутешнього монастиря, спорудженого на його честь, де щороку буває велике свято, і збирається багато люду з навколишніх [сіл]... і багато тут дістає зцілення своїх недуг від чудотворної ікони святого.»

1734-1736 рр.

Лефкара

Гірське село на півдні Кіпру, де час, здається, зупинився. Два промисли передаються тут із покоління в покоління: філігранне срібло - по чоловічій лінії, мереживо лефкаритика - по жіночій. Обидва живуть досі. І обидва зі своїми легендами. Головна реліквія церкви Святого Хреста - частина Животворящого Древа, подарована, за переказом, царицею Оленою.

«в ній зберігається неоціненний скарб --- велика частка Животворящого Древа... деревина дуже давня і чудово духмяніє. Є в ній дві дірочки, що залишилися від цвяхів, що їх було забито, коли розпинали Христа»

1727 - 1734

Лефкосія (Нікосія)

Столиця Кіпру і єдина розділена столиця Європи. За часів Барського тут панували турки - і він це відчув на собі. Сьогодні місто все ще розділене «зеленою лінією» ООН, але з 2008 року між двома частинами є пункт переходу на вулиці Ледра. Те, що він описував як місто під чужою владою, досі несе цей слід в архітектурі та вулицях. Тут наш мандрівник викладав латину при архієпископському дворі.

«Левкосія - це головне й найбільше місто на Кіпрі... Колись це було чудове місто: тоді ним володіли венеційці, і непроста венеційська архітектура впізнається за міськими стінами та підвалинами давніх будинків, що їх уже небагато лишилося»

Під час великого пішого походу, 1734-1736 рр.

Панагія Скуріотісса

Невеликий православний монастир біля однойменного села в Нікосійському окрузі. Назва від грецького «σκουριά» - іржа: поруч одне з найстаріших родовищ мідної руди на Кіпрі. Окислена мідь пофарбувала гори в рудий колір - вони справді виглядають іржавими.

«місце тут гарне й тихе, біля річки, що, хоч і мілка, біжить прудко і з великим шумом... єпископ замкнувся в обителі, боячись моровиці, і нікого не впускав; він і мені не дозволив увійти всередину, а тільки винесли мені хліба та іншої їжі»

квітень - грудень 1735

Монастир Іоанна Лампадіста (Калопанайотіс)

Монастир у вузькій гірській долині над річкою серед лісів Троодосу. Барський затримався тут на три дні - і не пошкодував. Сьогодні це об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО із знаменитими візантійськими фресками. І саме тут він залишив один із п'яти своїх відомих автографів на Кіпрі.

«Тут я затримався на три дні, бо ченці тут гостинні і місце гарне; я, не лінуючись, зробив точний малюнок цього монастиря... Стоїть він у гарній і тісній долині, над малою річкою, і звідусіди сточений високими горами, де багато різних лісових дерев, і джерел, і гарних сіл, які тішать зір»

Квітень - грудень 1735

Монастир св. Неофіта (Пафос)

Печерний монастир у тихих пагорбах поблизу Пафоса. Святий Неофіт сам висік свою келію у скелі у XII столітті і прожив тут відлюдником до кінця життя. Барський назвав цей храм другим за красою на всьому Кіпрі. Місце майже не змінилося - і саме ця незмінність тут головна цінність.

«Що ж сказати про головний храм Пресвятої Богородиці? Він світлий, з багатьма вікнами й гарним куполом угорі, споруджений із чистих і майстерно обтесаних каменів... підлогу прекрасно викладено мармуровими плитами. Словом, цей храм кращий від усіх, описаних раніше»

1735

Півострів Акамас

Найдикіший куточок Кіпру - заповідний півострів на північному заході з незайманою природою, бірюзовими лагунами і пляжами, де гніздяться морські черепахи. За часів Барського - непрохідні хащі. Сьогодні - одне з найбажаніших місць для тих, хто втікає від туристичних маршрутів.

«з північного боку острова тягнеться довга коса, десь на два дні ходу, безлюдна, порослла лісовими деревами... Далі я не пішов, бо місця тут непрохідні, самі бездоріжжя й пустища»

Григорович-Барський

10 фактів про мандрівника,які тебе здивують

Ти, мабуть, чув про великих мандрівників – Марко Поло, Магеллан, Кук. А тепер познайомся з людиною, яка зробила не менше – просто народилася в Києві й писала по-українськи.

Григорович-Барський

Бронзова історія просто неба

Проект «Шукай!» і скульптура, яка вперше вийшла за межі України

Білий текст «ШУКАЙ!» з довгою тінню на червоному фоні з маленькою лупою біля знаку оклику.

«Шукай!» – це київський проект публічного мистецтва, який перетворює прогулянку містом на подорож крізь час.

Бронзові мініскульптури встановлюються у знакових місцях Києва і розповідають про реальних людей та події, що сформували місто. Ювелір Маршак, перші контракти на Подолі, щедрик, що облетів увесь світ, люди опори воєнного часу – кожна скульптура це окрема жива історія, яку можна знайти, торкнутися і забрати з собою у пам'яті.

Сьогодні у Києві вже понад 50 таких скульптур. І щороку їх стає більше.

А тепер – вперше – «Шукай!» виходить за межі України!

Сіра скульптура чоловіка з бородою, що сидить і пише у книзі на тлі червоного пелюстка.

Бронзова фігура мандрівника.
Obiimy Cyprus, Ларнака.

Перша міжнародна скульптура проекту «Шукай!» присвячена людині, яка з'єднала Київ і Кіпр 300 років тому. І встановлена вона саме тут — на острові, до якого він повертався найчастіше.

Бронзова фігура мандрівника – зосередженого, але не втомленого. Людини, що фіксує світ навколо, поки світ змінюється. Скульптор передав у бронзі не позу, а стан: момент між спостереженням і записом, між тим, що є, і тим, що залишиться.

ДЕ ЗНАХОДИТЬСЯ

Скульптура встановлена біля входу до культурного центру Obiimy Cyprus у Ларнаці й відкрита для всіх – безкоштовно, цілодобово. Прийди, подивись, сфотографуйся.

Графіка мандрівника

Світ у лініях та деталях

Василь Григорович-Барський був не лише хронікером, а й талановитим графіком. Кожен його опис супроводжувався детальним малюнком, що дозволяє нам сьогодні бачити архітектуру Кіпру XVIII століття.уальні й сьогодні.

ЦІКАВЕ ПРО КІПР ВІД БАРСЬКОГО

Барський спостерігав.І це актуально досі.

Залишаючи Кіпр у 1736 році, Барський написав підсумковий абзац — неначе знав, що більше не повернеться. Ось кілька його спостережень, які дивно актуальні й сьогодні.

Про Командарію

«виготовляють вино, солодке й запашне, що називається командарія; його з великою охотою купують і везуть у Венецію та інші західні країни.»

Василь Григорович-Барський, 1736

Командарія - одне з найдавніших вин у світі. Барський писав про неї у XVIII столітті, а вона виробляється на Кіпрі вже понад 5000 років.

Про змій

«є тут одна єхидна, отруйна й смертельна, що її тут називають 'хупсі', тобто глуха; розповідають, що в інших країнах вона не водиться, лише на Кіпрі.»

Василь Григорович-Барський, 1736

'Хупсі' - кіпрська гадюка, ендемічна змія, яка справді водиться тільки тут. Барський був першим, хто задокументував її для широкого читача.

Про 'візу' для виїзду з острова

«Мій супутник повинен був там узяти турецьку грамоту - мухуртягату, тобто від'їзного листа, без якого ніхто, ні тутешній мешканець, ні чужинець, не може покинути Кіпр.»

Василь Григорович-Барський, 1736

Перша задокументована візова система Кіпру - очима мандрівника XVIII століття.

Про людей

«Тут мало не всі народжуються з бистрим розумом і з гарними голосами; жінки носять гарний і недорогий одяг.»

Василь Григорович-Барський, 1736

Комплімент кіпріотам від мандрівника з Києва - актуальний і 300 років потому.

Партнери та команда проекту

Культурний простір у Ларнаці, де зустрічаються українська і кіпрська спільноти. Місце, де встановлена скульптура «Мандрівник з Києва» і де триває діалог між двома культурами.

Філантропічна сімейна ініціатива, що підтримує культурні та гуманітарні ініціативи на перетині України і світу.

Київський проект публічного мистецтва — бронзові мініскульптури, що оживляють історію міста. «Мандрівник з Києва» – перша скульптура проекту за межами України.

Офіційна туристична організація регіону Ларнаки, що популяризує культурну спадщину, природні скарби та унікальні маршрути міста і його околиць.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК

Ольга Філімонова

магістр культурології, гідеса та громадська діячка на Кіпрі. Наукова основа проекту, дослідження маршруту Барського та верифікація історичних даних.